- вістовець
- —————————————————————————————вістове́цьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
їстовець — вця/, ч., діал. Хворобливий апетит … Український тлумачний словник
вістовець — вця/, ч. Те саме, що вістун 1) … Український тлумачний словник
бохтар — бахти/р, я/, ч., діал. Оповісник, вістовець … Український тлумачний словник
гонець — (особа, яку посилають з терміновим дорученням / повідомленням), посланець, посильний, кур єр, вісник, вістун, вістовець, вістов(н)ик, вістівник … Словник синонімів української мови
посланець — (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), кур єр, розсильний; вістовець (перев. у війську); ходак (обраний кимсь і посланий кудись із певним дорученням, клопотанням) Пор. вісник 1) … Словник синонімів української мови